двигаться сквозь

несов. - рассека́ть, сов. - рассе́чь; (вн.)

1) ( разрубать на части) cut (d); cleave (d)

2) книжн. ( двигаться сквозь) pass (through), cleave (d)

3) ( ранить) cut (d), slash (d)

плыть

1. (о человеке, животном) naĝi;

2. (о предмете) flosi;

navigi (о судне);

3. (на судне) navigi.

* * *

1) (о человеке, животном) nadar vi

2) ( о предметах) flotar vi

3) (о корабле, лодке и т.п.) navegar vi (тж. ехать)

- плыть против течения

4) перен. (пари́ть - о птице и т.п.) planear vi, pasar vi

5) перен. (о луне, солнце) flotar vi

6) перен. (о звуках, запахах) extenderse (непр.), esparcirse

7) перен. ( плавно двигаться) moverse (непр.), pasar vi ( despacio); pasar vi ( paulatinamente)

8) (перед глазами, в памяти и т.п.) girar vi, dar vueltas ( alrededor)

9) разг. ( растекаться) derretirse (непр.)

••

* * *

1) (о человеке, животном) nadar vi

2) ( о предметах) flotar vi

3) (о корабле, лодке и т.п.) navegar vi (тж. ехать)

- плыть против течения

4) перен. (пари́ть - о птице и т.п.) planear vi, pasar vi

5) перен. (о луне, солнце) flotar vi

6) перен. (о звуках, запахах) extenderse (непр.), esparcirse

7) перен. ( плавно двигаться) moverse (непр.), pasar vi ( despacio); pasar vi ( paulatinamente)

8) (перед глазами, в памяти и т.п.) girar vi, dar vueltas ( alrededor)

9) разг. ( растекаться) derretirse (непр.)

••

* * *

1) gener. (î ïðåäìåáàõ) flotar, (о человеке, животном) nadar, (перед глазами, в памяти и т. п.) girar, dar vueltas (alrededor), navegar (на корабле), planear (в воздухе)

2) colloq. (ðàñáåêàáüñà) derretirse

3) liter. (î çâóêàõ, çàïàõàõ) extenderse, (î ëóñå, ñîëñöå) flotar, (ïàðèáü - î ïáèöå è á. ï.) planear, (плавно двигаться) moverse, esparcirse, pasar (despacio)

прогна́ть

forpeli.

* * *

сов., вин. п.

1) (гоня, заставить двигаться, пройти) hacer pasar (por)

2) ( заставить уйти) echar vt, expulsar vt; poner de patitas en la calle (fam.) ( выставить); despedir (непр.) vt ( уволить)

3) разг. ( избавиться) desechar vt

••

* * *

сов., вин. п.

1) (гоня, заставить двигаться, пройти) hacer pasar (por)

2) ( заставить уйти) echar vt, expulsar vt; poner de patitas en la calle (fam.) ( выставить); despedir (непр.) vt ( уволить)

3) разг. ( избавиться) desechar vt

••

* * *

1) gener. (гоня, заставить двигаться, пройти) hacer pasar (por), (заставить уйти) echar, despedir (уволить), expulsar, poner de patitas en la calle (выставить; fam.)

2) colloq. (èçáàâèáüñà) desechar

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

1) ( о предметах) flotter vi; voguer vi, aller vi (ê.) ( о лодке)

2) (о человеке, животном) nager vi

3) ( на чём-либо) naviguer vi

4) перен. ( плавно двигаться) разг. passer vi; planer vi ( о птице)

5) ( о свече) couler vi

••

* * *

1) gener. faire voile, naviguer (на судне), naviguer (о судне), (о морском транспорте) transiter, nager, voguer

2) navy. cingler

3) rare. fluctuer

1) (гоня, заставить двигаться, пройти) pousser vt, chasser vt

2) ( заставить уйти) chasser vt; bannir vt ( изгнать); faire sortir vt, mettre vt à la porte ( выставить)

3) ( избавиться) разг. chasser vt

••

* * *

1) gener. arracher (qn) de sa place, chasser de son lit (супруга, супругу), envoyer bouler, envoyer promener (qn) (кого-л.), envoyer valser, faire déguerpir, faire déloger, faire sortir, faire une conduite de Grenoble, mettre (ïðîñò. flanquer, ficher, foutre) à la porte, déhotter

2) colloq. envoyer paître, virer

3) argo. raouster

1) (о человеке, водных животных, рыбах) nuotare

2) (о судне, на судне) navigare, andare

3) ( о предметах) galleggiare, muoversi galleggiando

4) ( плавно передвигаться) muoversi scorrevolmente, veleggiare

5) ( представляться кружащимся) sembrare girare

* * *

1) ( о живых существах) nuotare vi (a)

2) ( о предметах) galleggiare vi (a)

3) ( ехать) navigare vi (a) ( на корабле); andare per mare; solcare il mare книжн. (морем - о корабле и т.п.); andare in barca ( на лодке)

4) ( носиться в воздухе)

5) (плавно двигаться, идти) passare vi (e); correre vi (e)

6) разг. (расплываться, растекаться) spandersi

••

* * *

1) gener. marea, navigare

2) sl. salire, sballare (о наркоманах)

3) obs. flottare

I. продвинуть (вперед и сквозь что-н.) просувати и просовувати, просунути що крізь що, (только вперед) посувати и посовувати, посунути що. [Просунув шахву в двері]. Продвинутый - просунений и просунутий, посунений и посунутий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, (только вперед) посуватися и посовуватися, посунутися, (идя) поступати(ся), поступити(ся); см. Подвигаться. [Насилу просунувся в двері. Сонце посунулося по небу (Грінч.). Усе ближче просувається, щоб лучче надивитись (Квітка)]. -двигаться к известной цели - прямувати, простувати до певної мети. -тесь вперед - посуньтесь, (идя) поступіть(ся) уперед.

II. известное время) просовати, прорухати що якийсь час. Продвиганный - просований, проруханий.

* * *

cross (пересекаться, пересекать, переходить, скрещиваться, скрещивать, переплыть)

intersect (пересекаться, пересекать, перекрещивать, перекрещиваться, скрещивать, скрещиваться)

cross over (пересекать, переходить, переправляться, переезжать)

traverse (пересекать, переходить, возражать, вращаться, перемещаться, класть поперек)

pass (проходить, передавать, переходить, пропускать, принимать, пересекать)

cut (отрезать, резать, разрезать, резаться, сокращать, пересекать)

pass through (проходить через, проезжать через, пересекать, переходить, пропускать сквозь, переживать)

transverse (пересекать, лежать поперек)

passage (пересекать, совершать переезд, принимать вправо или влево, двигаться боком)

overpass (переходить, преодолевать, превышать, проходить, проходить мимо, пересекать)

trek (переселяться, пересекать, делать большой переход)

(m) нога, ступня

 ♦ à chaque pied son soulier каждому своё

 ♦ [lang name="French"]à pied, à cheval, en voiture (шутл. – ирон.) всячески; всеми способами

 ♦ appel du pied (ирон.) прозрачный намёк

 ♦ avoir bon pied быть неутомимым ходоком

 ♦ [lang name="French"]avoir bon pied, bon œil (шутл.) быть ещё здоровым, крепким, полным сил

 ♦ avoir le pied levé быть лёгким на подъём

 ♦ avoir le pied marin не бояться качки

 ♦ avoir le pied parisien (шутл.) быть истинным парижанином

 ♦ avoir les deux pieds sur terre

  1) крепко стоять на ногах

  2) быть реалистом; трезво смотреть на вещи

 ♦ avoir les pieds nickelés

  1) еле-еле двигаться; подкашиваться (о ногах)

  2) быть ленивым; отлынивать от работы

 ♦ avoir les quatre pieds blancs (ирон.) быть тем, кому всё прощается [всё сходит с рук]

 ♦ avoir mangé ses pieds плохо пахнуть изо рта

 ♦ avoir toujours le pied en l'air всё время куда-то торопиться

 ♦ avoir un pied dans la fosse стоять одной ногой в могиле

 ♦ bête comme ses pieds [ un chou] глупый как пробка; набитый дурак

 ♦ boiter des deux pieds [ côtés] хромать на обе ноги; разваливаться

 ♦ casser les pieds à qn надоедать, приставать к кому-л.

 ♦ ce qu'il est casse-pieds! ну и зануда же он!

 ♦ c'est bien fait pour ses pieds так ему и надо; поделом ему

 ♦ c'est le pied! потрясающе!; блеск!; бесподобно!

 ♦ ce n'est pas le pied это неинтересно, скучно; это не воодушевляет

 ♦ [lang name="French"]ce qu'il a dans la tête, il ne l'a pas au pied уж если ему что втемяшилось, ему хоть кол на голове теши

 ♦ couper l'herbe sous les pieds de qn перебежать дорогу кому-л.; перехватить инициативу

 ♦ couper par le pied подрезать на корню

 ♦ croche-pied подвох, каверза, подножка

 ♦ de pieds en cap с головы до ног

 ♦ dépasser qn de cent pieds; ▼ être à cent pieds au-dessus de qn быть на порядок, на голову выше кого-л.

 ♦ en pied во весь рост

 ♦ être sur pied

  1) быть на ногах

  2) поправиться; встать на ноги после болезни

 ♦ être sur un bon pied avec qn быть с кем-л. на дружеской ноге

 ♦ faire du pied пожимать ножку под столом (женщине)

 ♦ faire feu de quatre pieds

  1) бить копытом; сгорать от нетерпения

  2) скакать во весь опор; удирать во все лопатки

 ♦ faire le pied de grue долго ждать; томиться ожиданием

 ♦ faire les pieds à qn проучить кого-л.

 ♦ cela lui fera les pieds впредь это будет ему наукой

 ♦ faire perdre ([lang name="French"]le) pied à qn

  1) выбить у кого-л. почву из-под ног

  2) сбить кого-л. с мысли

 ♦ faire qch comme un pied [ un sabot] делать что-л. из рук вон плохо, отвратительно

 ♦ faire sécher sur pied томить ожиданием

 ♦ faute de souliers on va nu pieds по одёжке протягивай ножки

 ♦ fouler aux pieds попирать ногами; топтать

 ♦ il ne se mouche pas du pied

  1) его не проведёшь; он парень не промах

  2) у него губа не дура

 ♦ jouer aux Pieds Nickelés играть в гангстеров (о детях)

 ♦ lâcher pied уступить; отступить; не устоять

 ♦ [lang name="French"]laissez-le prendre un pied, il en prendra quatre ему палец в рот не клади

 ♦ lécher les pieds à qn подлизываться к кому-л.; подхалимничать

 ♦ lever le pied

  1) сбросить газ; сбавить скорость

  2) сбежать откуда-л., не заплатив

  3) скрыться с чужими деньгами

 ♦ livrer qn pieds et poings liés выдать кого-л. с руками и ногами; сдать кого-л. с головой

 ♦ marcher sur les pieds бесцеремонно вести себя; не считаться с окружающими

 ♦ mettre à qn le pied à l'étrier руководить чьими-л. первыми шагами; помочь кому-л. стать на ноги

 ♦ mettre les pieds dans le plat совершить досадную оплошность, грубый промах, бестактность

 ♦ mettre les pieds dans les affaires de qn лезть, соваться в чьи-л. дела

 ♦ mettre qn au pied du mur припереть кого-л. к стенке

 ♦ mettre son pied dans tous les souliers повсюду совать свой нос

 ♦ mettre sur pied

  1) поднять; поставить на ноги

  2) организовать, создать

  3) поставить под ружьё; привести в боевую готовность

 ♦ mise à pied увольнение с работы

 ♦ ne pas avoir les deux pieds dans le même sabot быть расторопным, шустрым

 ♦ ne pas savoir sur quel pied danser [ où donner de la tête] растеряться; не знать, как себя повести, как поступить, за что взяться

 ♦ ne pas se laisser marcher sur les pieds; ▼ avoir bec et ongles уметь постоять за себя; не давать себя в обиду

 ♦ [lang name="French"]ne pouvoir remuer ni pied, ni patte (шутл.) быть не в силах пошевелиться

 ♦ perdre pied

  1) оступиться

  2) растеряться, потерять почву под ногами

 ♦ pied de nez насмешка; открытая издёвка

 ♦ pied noir француз алжирского происхождения

 ♦ pied-à-terre временное пристанище

 ♦ prendre pied обосноваться, укрепиться

 ♦ prendre qch au pied de la lettre воспринять что-л. буквально

 ♦ prendre qn au pied levé застать кого-л. в момент ухода, в дверях

 ♦ prendre son pied (прост.) получить максимум удовольствия; поймать кайф

 ♦ regarder où l'on met les pieds заранее проявить должную осмотрительность

 ♦ répondre au pied levé отвечать без подготовки, с ходу

 ♦ retomber sur ses pieds [ sur ses pattes]

  1) удачно упасть, ничего не повредив

  2) без потерь выпутаться из затруднительного положения

 ♦ rouler pied au plancher ехать на полной скорости; жать на всю катушку

 ♦ se débrouiller comme un pied быть недотёпой; справляться с делом из рук вон плохо

 ♦ se prendre les pieds dans le tapis запутаться в объяснениях; сбиться с панталыку; зарапортоваться

 ♦ sécher sur pied

  1) сохнуть на корню; томиться; умирать от тоски

  2) (ирон.) засидеться в девках

 ♦ s'en aller les pieds devant [ les pieds les premiers] (шутл.) умереть; быть вынесенным ногами вперёд

 ♦ six pieds de terre suffisent au plus grand homme и великому человеку на кладбище надо не (так) много места

 ♦ sur le pied de guerre на военном положении, в боевой готовности

 ♦ sur pied

  1) на ногах

  2) на корню

 ♦ [lang name="French"]tel pied, tel soulier по Сеньке и шапка

 ♦ tenir de pied ferme упорно стоять на своём

 ♦ tirer [ ôter] une épine du pied снять камень с души

 ♦ traiter qn sur un pied d'égalité относиться к кому-л. как к равному

 ♦ travailler d'arrache pied упорно работать

 ♦ va-nu-pieds босяк, бродяга

 ♦ vivre sur un grand / petit pied жить на широкую ногу, с размахом / скромно, экономно

 ♦ vouloir être à cent pieds sous terre быть готовым сквозь землю провалиться